Стенгазета на тему юрист

Рубрики Наша практика

Портрет юриста

Сучасний правник повинен розуміти технічний бік справи, бути спритним та доступним для клієнта в будь-який час доби

№41 (1131) 12.10—18.10.2013

НОДАР ЛАХУТІ, Право.ру

Все почалося з Інтернету. Перше покоління, яке не потрібно спеціально вчити веб-пошуку або простому програмуванню, вже через 15 років займе ключові позиції в діловому світі, у тому числі і в юридичному бізнесі. Вперше в історії юрфірм, які традиційно вважаються консервативними, очікують змін такого масштабу. Що буде з галуззю та які ознаки зрушень помітні вже сьогодні, з’ясовували кадрові аналітики з Robert Half Legal.

Зустрічаємо: покоління Y

Консервативне, прив’язане до своїх традицій юридичне співтовариство поволі, але все-таки уподібнюється іншим секторам ринку, особливо споживчому, переймаючи в них бізнес-практики, в першу чергу орієнтацію на клієнта та здатність швидко реагувати на зміни. Замість юридичних партнерств, що існували багато століть, з’являються корпоративні форми організації, наприклад компанії з обмеженою відповідальністю. А у ­Великій Британії після 2007 р. керувати юрфірмами можуть навіть люди без юридичної освіти. Щось немислиме ще наприкінці ХХ століття!

Джон Флад, професор юриспруденції й соціології, член групи стратегічних розробок при британській Палаті юридичних послуг, вважає, що люди, котрі працюють у цьому секторі послуг, невдовзі остаточно розділяться на дві групи — професіонали, які займатимуться суто юридичною роботою, і працівники без юридичної освіти, які обслуговуватимуть бізнес чи навіть безпосередньо керуватимуть фірмою. Таке розмежування стане безумовним нововведенням в історії юридичного бізнесу й серйозно вплине на спосіб діяльності юрфірм і юрдепартаментів — з’являться як нові можливості для зростання й розвитку, так і підгрунтя для незнаних раніше конфліктів.

Через 15 років представники покоління Y становитимуть близько третини всієї робочої сили. Демографи вважають, що ці люди (їх іноді іменують Millenial Generation), котрі народилися в 1980-і — на початку 2000-х рр. і виросли в епоху Інтернету, «мають важливі культурні відмінності від покоління своїх батьків».

Якщо представники попереднього покоління (так званого покоління Х), котрі народилися з 1960-х до початку 1980-х навчилися користуватися новими технологіями вже в дорослому віці, то покоління Y володіє ними з дитинства, а життя без Інтернету й мобільних телефонів, як правило, просто не уявляє. Завдяки мобільному зв’язку, технологіям і соціальним мережам для цих людей характерні гнучкість, відвертість, звичка миттєво отримувати доступ до інформації та встановлювати зв’язок незважаючи на відстань.

У зв’язку з цим показовими є результати проведеного у квітні 2013 р. дослідження, яке виявило тенденції у сфері роботи з інформацією в бізнесі (див. таблицю).

Молоді працівники ведуть документообіг майже повністю у віртуальній сфері: серед 18—24-річних сервіс для зберігання файлів Dropbox використовують 31% (люди різного віку — 16%), 22% надають перевагу аналогічним Google Drive і 29% — iCloud. Тому не дивно, що завдяки доступності мобільних пристроїв і соціальних мережевих сервісів серед юридичного співтовариства стає популярною спільна робота й відкрите поширення ідей. Це очевидний результат впливу якраз покоління Y.

Юридичні фірми, так само як і юрдепартаменти у великих компаніях, наразі створюють окремі команди з юристів, які взаємодоповнюють один одного і спеціалізуються в певних галузях права. При цьому залежно від завдання частина команди може змінюватися (наприклад коли фірма наймає експертів за необхідності). «Невдовзі ми матимемо мобільні групи юридичної підтримки, що складатимуться з висококваліфікованих фахівців, які переходять від одного конкретного завдання до іншого й вирішують їх з мінімальними витратами», — коментує Чарльз Волкетт з Robert Half Legal.

Все для клієнта або помри

Відносини між юридичними фірмами та їх клієнтами поступово починають нагадувати модель «постачальник послуги — клієнт». Ліз Патрі, віце-президент Управління безпеки повітряного транспорту Канади, вітає таку зміну. «Якщо юридична фірма враховує наші можливості, реагує на запити й не змушує чекати, — говорить вона, — то це фірма, яку я виберу». Іноді такий підхід передбачає фактично цілодобову роботу. «Ми прагнемо полегшити життя нашим клієнтам, а це означає, що ми повинні бути спритними та доступними в будь-який час, навіть о 2.00», — розповідає Одра Даял із фірми Kilpatrick Townsend & Stockton.

Тепер фірмам необхідно вміти не тільки встановлювати комунікації, а й домовлятися з клієнтом про взаємовигідну систему оплати. Замість традиційної погодинної це може бути, наприклад, фіксована сума або «гонорар успіху». «Юридичні фірми, які можуть установити розумну суму фіксованого гонорару й при цьому ефективно управляти своїми ресурсами, мають шанс отримати прибуток, при цьому задовольнивши клієнтів», — вважає Майкл Ріццо, партнер юрфірми McKenna Long & Aldridge.

Спочатку ці зміни не були пов’язані з адаптацією до ринку майбутнього, а спричинені кризою. «Думаю, юридичні фірми були змушені змиритися з тим фактом, що вони повинні бути партнерами своїх клієнтів, а не просто витягувати долари, вирішуючи їхні проблеми, — пояснює партнер фірми Seyfarth Shaw Брен Бардетт. — Ми активно прагнули отримувати відгуки клієнтів про нашу роботу, і це допомогло визначити, що ми робимо даремно, над чим працюють дуже багато або занадто мало людей, яка робота коштує непропорційно дорого».

Після кризи юридичні фірми поступово переймають корпоративні методи найму й розвитку персоналу й надають більшого значення здатності кандидатів працювати в команді, а також їхнім лідерським якостям. Це важливо, зокрема, для забезпечення спадкоємності. Проте з 350 юристів, опитаних Robert Half Legal, 39% відповіли, що в їхній юрфірмі немає плану з поступової зміни вищого керівництва.

Для того щоб знайти відповідну людину і потім утримати її, необхідно запропонувати їй привабливі умови. Гнучкий графік роботи або віддалена робота, за результатами опитування, стали найпопулярнішим способом заохочення хороших працівників, такий варіант бонусів використовують 69% фірм. Ще пропонують повністю або частково сплачені курси підвищення кваліфікації (50%), зручності на робочому місці, такі як, наприклад, дитяча кімната, гімнастичний зал, кафе тощо (33%), високу зарплату, премії й опціони (14%), безкоштовне або дешеве харчування (9%), вигідні пенсійні програми (9%).

Те, що варіант, який передбачає гнучкий графік роботи і можливість віддаленої роботи, настільки випередив усі інші, є також наслідком впливу покоління Y.

Попит на технологів-міжнародників

На підготовку майбутніх юристів і юридичних адміністраторів вплине й розвиток технологій. Ректор британського University of Law Найджел Саваж уважає, що кількість «традиційних» практикантів зменшуватиметься, а їхнє місце займуть люди, які здобуватимуть освіту безпосередньо на робочому місці. Щоправда, обов’язки будуть іншими — рутинні й об’ємні завдання, що не вимагають високої кваліфікації та які зазвичай виконували практиканти, тепер набагато швидше й дешевше вирішує комп’ютер.

Знання інформаційних технологій та спеціалізованого програмного забезпечення стають обов’язковими для сучасного юриста. «Юрфірми, чиї працівники розуміють і юридичний, і технічний бік справи, матимуть перевагу, особливо якщо вони зуміють показати клієнту, як ця перевага полегшує йому життя», — пояснює віце-президент Асоціації корпоративних юристів США Джеймс Мерклінгер. Особливо це стосується корпоративних юристів, тому що для юрдепартаментів основним джерелом проблем залишається безпека даних, і кваліфікований юрист краще знає, яким чином комп’ютери та їх вміст можуть «улаштувати» неприємності.

Глобалізація породила специфічний попит на юристів, котрі знають законодавство, звичаї й культуру того чи іншого регіону і які розуміють, як вони можуть вплинути на зарубіжні операції клієнтів юрфірми або корпорації. Але найняти такого фахівця дуже проблематично — 57% юристів, опитаних ініціаторами дослідження, відповіли, що знайти кандидата з потрібним набором знань і якостей «важко» або «дуже важко». «Багато наших клієнтів діють в юрисдикціях, в яких ми не представлені, — говорить партнер канадської фірми Burstall Winger Харлі Вінгер. — Наші клієнти хочуть знати, що ми зможемо зв’язати їх з інженерною або бухгалтерською компанією чи кимось іще, хто допоможе їхньому бізнесу».

Минулого року в 28% випадків контракти з юридичними фірмами були розірвані (або не були подовжені) саме через погану взаємодію з клієнтами (наприклад фірми не вважали за потрібне інформувати клієнтів про розвиток подій або відмовлялися порекомендувати колег, навіть якщо самі не могли допомогти у вирішенні проблеми).

Пряма мова

Якого юриста потребує сучасне українське суспільство?

Денис БУГАЙ, адвокат, президент Асоціації правників України:

— Суспільство, особливо бізнес, ставить перед юристами високі вимоги. Сучасний юрист повинен бути не лише спеціалістом, який має глибокі юридичні знання, а й професіоналом, котрий розуміє бізнес клієнта, індустрію та ринок, на якому він оперує.

Клієнт сьогодення іноді вимагає від юриста не лише правової поради, а й управлінського рішення. Безумовно, це викликає певний дисонанс між професійними знаннями та задачами, які стоять перед юристом, але ми не можемо заперечувати реальність та сучасність вимог наших клієнтів.

Крім професійних знань, для сучасного юриста важливим є володіння новітніми технологіями, використання сучасних засобів IT, наявність навиків ведення переговорів, публічних виступів, презентацій, а також розуміння психотипів людей. Юрист повинен уміти використовувати ці знання в переговорному процесі, при структуруванні виконання складних та комплексних завдань клієнта. Можливо, 15—20 років тому ці навики не були такими актуальними, але зараз вони більш ніж на часі.

Говорячи про вимоги до сучасного юриста, не можна не згадати про питання етики. Оскільки етичність у ставленні до клієнта, своїх «колег по цеху» була і є ключовим фактором. Юрист без глибоких етичних принципів не може вважатися професіоналом!

Сергій КОЗЬЯКОВ, адвокат, партнер АО «АФ «Сергій Козьяков та партнери»:

— За останні роки як у юристів, так і в суспільства в цілому з’явилося значно більше (ніж 20 років тому) можливостей дізнатися, яким є сучасний адвокат. Видано сотні романів, знято десятки серіалів, тисячі засобів масової інформації та інтернет-ресурсів опублікували мільйони сторінок текстів про захисників. Останні дедалі частіше працюють не як одинаки, а об’єднавшись з іншими адвокатами, іноді в дуже великих, зокрема міжнародних, фірмах. Революційно змінилися технічні засоби, що допомагають захиснику виконувати його конституційну функцію.

Все це вимагає нового погляду на те, які риси характеру повинен мати адвокат, який потрібен українському суспільству.

У зв’язку з цим хотілося б звернути увагу на компетенції, які необхідно сформувати в юристів згідно з Болонською системою. До інструментальних компетенцій відносять, наприклад, здібність до організації та планування, комп’ютерні навики, навики управління інформацією, вміння вирішувати проблеми й приймати рішення. Юрист повинен володіти й міжособистісними компетенціями: бути здатним до критики й самокритики, вміти працювати в команді, співпрацювати з експертами в інших сферах, брати на себе етичні зобов’язання. Системні компетенції повинні бути такі: здатність застосовувати знання з практики, дослідницькі навики й уміння, лідерські якості, ініціативність і дух підприємництва, бажання досягти успіху тощо.

Сучасні юридичні школи, створюючи нові програми, пишуть їх не просто для абстрактних юристів, а адаптують, враховуючи конкретні майбутні робочі місця.

Василь КИСІЛЬ, старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»:

— Сучасне українське суспільство вимагає від юриста далеко не тих навичок і вмінь, які продовжує продукувати на загал наша вища школа. На жаль, ми дуже повільно переходимо до освоєння навіть тих методів і критеріїв, які закладені в Болонському процесі. Я вже не кажу про те, що в програмах підготовки юристів у ВНЗ є дуже багато з радянського минулого, а також абстрактних уявлень про сучасний стан як юридичної науки, так і практики.

Сучасний юрист повинен оволодіти навиками та вміннями залежно від предмету його майбутньої професійної діяльності. Адже у нас поняття юриста настільки розпливчасте, що сюди включають фахівців, починаючи від працівників міліції виправних колоній і закінчуючи суддями. Для всіх цих категорій у студента має бути можливість отримати навики та освоїти такі вміння, які б дали йому можливість професійно займатися своєю справою.

Переконаний, що адвокат і прокурор — це не лише протилежні учасники в процесі (особливо в кримінальному), а й фахівці, які повинні оволодіти кожний автономними і притаманними тільки цій сфері діяльності навиками та вміннями. Тому важливо зазначити про універсальні та загальні професійні навики і вміння одночасно і в адвоката, і прокурора, і працівників міліції, і судді, і нотаріуса, і службовця виправного закладу тощо.

В адвоката повинен бути такий психо­емоційний склад характеру, який дає йому можливість безкомпромісно, незважаючи на всі перешкоди та вплив суб’єктивних і об’єктивних факторів, надати правову допомогу своєму клієнту та захистити його інтереси. А прокурору наразі треба мати такі якості, щоб аргументовано не захистити, а навпаки звинуватити осіб, особливо в кримінальному процесі. Якщо і там, і там професіонали, то ці сфери діяльності вимагають різних характерів і підходів.

Якщо говорити про юристів, які займаються адвокатською діяльністю або взагалі наданням юридичних послуг, то в цьому випадку важливо, щоб вони, по-перше, знали, де віднайти норму права, по-друге, уяснили її для себе, по-третє, правильно витлумачили і, зрештою, — ефективно застосували. Якщо юрист оволодіє цими навиками, то він буде успішним правозахисником.

Сучасний правник повинен володіти, як мінімум, двома-трьома іноземними мовами. І вже в навчальному закладі максимум на третьому році навчання визначитися, чи він хоче бути держслужбовцем, чи пов’язати свою діяльність із прокуратурою чи правоохоронними органами, чи піти по шляху оволодіння тим, що необхідно для судді, чи, зрештою, освоїти нелегку, але цікаву і волелюбну професію адвоката.

Названы победители конкурса стенгазет по теме «Я и наука» среди студентов-юристов

Названы победители конкурса стенгазет по теме «Я и наука» среди студентов-юристов

На юридическом факультете 13 апреля подведены итоги конкурса стенгазет научных студенческих кружков на тему «Я и наука».

В творческом состязании приняли участие 12 команд. По мнению жюри, которое возглавила декан юридического факультета, профессор Г.Н. Комкова, все конкурсанты отлично справились с заданием. В плакате должна быть отражена специфика научного кружка (научность, тематика), приветствовались также оригинальность, творческий подход, наглядность, информативность, командный дух. Работы оценивались по пятибалльной системе в каждой номинации.

В результате подсчёта голосов на первом месте оказался научный студенческий кружок «Актуальные проблемы международного права» (руководитель – О.Ю. Апарина). II место занял научный студенческий кружок «Состояние и развитие уголовных правоотношений в России» (руководитель – И.Н. Туктарова). III место досталось участникам научного студенческого кружка «Проблемы криминалистического исследования реквизитов и материалов документов» (руководитель – Н.А. Соклакова).

С плакатами можно ознакомиться на 5 этаже XII корпуса СГУ (рядом с кабинетом 523).

Награждение победителей конкурса стенгазет научных студенческих кружков пройдёт на пленарном заседании VIII Международной научно-практической конференции студентов, магистрантов, аспирантов «Актуальные проблемы правового, социального и политического развития России» 17 апреля.

По материалам юридического факультета

День юриста 2017. Поздравления и открытки

8 октября, в воскресенье, в Украине отмечается День юриста. Этот праздник появился в календаре Украины по указу президента в 1997 году. Он объединяет украинских юристов независимо от сферы их работы: судей, следователей, прокуроров, нотариусов, юрисконсультов, адвокатов. При этом День адвоката в Украине празднуется еще и отдельно – 19 декабря.

Считается, что именно 8 октября в 1016 году Ярослав Мудрый издал свод законов «Русская правда», ставший потом правовой основой для развития государства Киевская Русь.

Общепризнанный символ правосудия – богиня справедливости Фемида. Ее часто изображают на зданиях судов и на эмблемах. Главными ее атрибутами считаются весы, которые она держит в левой руке, меч и повязка. На весах взвешиваются добро и зло. Меч символизирует воздаяние и духовную силу. А повязка на глазах Фемиды показывает, что перед правосудием все равны.

Поздравления с днем юриста

Сегодня всех юристов день,
Служителей Фемиды.
Пусть обойдут вас стороной
Несчастья и обиды.
Пусть будут легкими дела,
И пусть закон, всему глава,
Убережет вас от всего —
Людей, что берегут его.
Пусть каждый новый день и год
Удачу, радость лишь несет.

Всех юристов поздравляем
И успехов всем желаем,
Знатоки законов, правил,
И защитники бесправных,
Будьте честны, неподкупны,
Справедливы, неприступны,
Ведь ответственность большая,
Чет и нечет не решает,
Только знание и мудрость
Справятся с проблемой трудной,
Гибкий ум и веский довод —
День юриста — это повод!

С Днем юриста Украины!
Вы в делах непобедимы,
Четко знаете закон,
Так примите наш поклон,

Вместе с ним — и уваженье,
Лишь к успешности движенье
Продолжайте вы всегда,
Честь Вам, да и похвала!

Всех юристов Украины
Поздравляем мы сейчас,
Все они законы знают,
Защищать готовы нас,
Им желаем мы терпенья,
Справедливее их нет,
Смогут все решить проблемы,
Правильный дадут совет!

Как и когда оригинально поздравить юриста с профессиональным праздником

До празднования Дня юриста в Украине осталось совсем немного, а многие трудовые коллективы отмечают этот праздник уже сегодня, в последний рабочий день недели.

«Вести» собрали идеи подарков и поздравлений к этому торжеству.

Когда отмечается День юриста в Украине

День юриста Украина празднует 8 октября. В этом году он выпал на воскресенье.

Этот праздник появился в календаре Украины 16 сентября 1997 года по указу президента Леонида Кучмы в поддержку инициативы Министерства юстиции Украины, Союза юристов Украины и Союза адвокатов Украины.

А вот на временно оккупированных территориях Донбасса, в так называемой ДНР, его уже отметили: глава боевиков Александр Захарченко приказал отмечать этот праздник ежегодно 3 сентября.

Отдельно также празднуется День адвоката Украины. Он установлен в декабре 2002 года указом президента №1121/2002. Его дата закреплена – это 19 декабря каждого года.

С Днем юриста: кого поздравлять

Именно от работников юридической отрасли зависит безукоризненное выполнение законов, а, следовательно, существование и правовое функционирование государства.

Поэтому в День юриста 2017 поздравления адресованы всем работающим сотрудникам юридических и кадровых отделов предприятий, юридических, адвокатских и нотариальных контор. Его отмечают и те, кто выбрал юридическое образование, но не работает по профилю.

Кроме того, большинство сотрудников правоохранительных органов также являются полноценными юристами и поэтому тоже являются винованиками торжества.

День юриста: что дарить

В первую очередь на ум приходят презенты, связанные с профессиональной деятельностью – от традиционных флешек и визитниц до оригинальных подсвечников в форме богини Маат (символ справедливости).

Также можно подарить в День юриста оригинальные книги-сейфы, подписку на юридический журнал и т.п.

Универсальные подарки, которые подойдут любому юристу, можно разделить на такие категории:

  1. Деловые: кредитницы, канцелярия (обложки на документы, блокноты, ручки), сейфы.
  2. Аксессуары для техники: мышки, флешки, лампы для ноутбуков и др.
  3. Аксессуары на профессиональную тематику: статуэтки в виде Фемиды, тематические фоторамки, кубки, настенные часы и др.
  4. Чайные/кофейные наборы и сладости.
  5. Символы богатства и достатка: денежное дерево, статуэтки слонов, копилки и др.

День юриста: поздравления

Уважаемые юристы Украины! Поздравляю вас с праздником вашей профессии! Желаю, чтобы Конституция была путеводителем на работе, а Библия и законы мироздания — указывали правильный путь в жизни. Берегите здоровье и жизненную силу, пускай мир и спокойствие дарят самые родные люди. Всех земных благ!

Многоуважаемые юристы, примите наши поздравления с вашим профессиональным праздником. Желаем, чтобы ваши глаза и сердце были так же слепы, как и у богини правосудия Фемиды, ведь вы оперируете законами, а не чувствами. Пускай же вашими верными спутниками будут объективность, последовательность, логичность и удача.

В этот день желаем всем справедливым, неподкупным и самым честным людям, юристам, чтобы печали проходили мимо, спокойствия и процветания на службе и в жизни семейной. Пусть все дела идут в гору. Вы надежда и оплот всей Украины, наша национальная гордость!

Поздравляем с Днем юриста Украины! Пусть законы мироздания гарантируют тебе права на крепкое здоровье, всеобъемлющее счастье и искреннюю любовь, а твоя судьба не только защищает эти права, но и претворяет их в жизнь!

Сегодня всех юристов день,

Пусть обойдут вас стороной

Несчастья и обиды.

Пусть будут легкими дела,

И пусть закон, всему глава,

Убережет вас от всего —

Людей, что берегут его.

Пусть каждый новый день и год

Удачу, радость лишь несет.

С Днем юриста Украины

Пусть везенье и удача

Будут рядышком с тобой!

Пусть законы покорятся

И клиентов будет воз,

А по праздникам — гулянка

И букет из белых роз!

Счастья, мира, вдохновенья,

Много радости всегда,

Пусть обходят стороною

И невзгоды, и беда!

Пусть друзья не забывают

И приходят, и звонят,

«Из юристов — это лучший!»

О тебе пусть говорят!

Поздравляю с днем юриста,

Мой прекрасный правовед.

В деле я тебе желаю

Лишь успехов и побед.

Пусть Фемида помогает,

Пусть сопутствует удача

И во всем тебе везет.

Счастья в жизни твоей личной

Пожелаю нынче я,

Пусть здоровье будет крепким,

Тылом будет пусть семья.

С Днем юриста Украины!

Вы в делах непобедимы,

Четко знаете закон,

Так примите наш поклон,

Вместе с ним — и уваженье,

Лишь к успешности движенье

Продолжайте вы всегда,

Честь Вам, да и похвала!

3 смс — 194 символа:

Славным сынам Украины,

Знающим твердо закон,

К правде идущим едино,

Праздник сегодня знаком.

Пусть ваша вера в законность

Вас не предаст по пути,

Пусть не окажется сложным

Честно по жизни идти!

3 смс — 182 символа:

Юрист — прекрасный малый,

Любой решит вопрос.

Он ценен в Украине,

И не задирает нос!

Его поздравим дружно,

Ему вручим цветы,

Пусть успех в карьере будет

И щедрые дарят вам «чаевые»!

4 смс — 204 символа:

Адвокаты, судьи, прокуроры,

Специалисты, что решают чьи-то споры,

Вас с Днем Юриста всех мы поздравляем,

В поздравок стишок сей посылаем.

Работа ваша Украине всей важна,

Благодарит за труд вас вся страна!

Как «Вести» писали ранее, в Украине собрались обнулять дипломы. Депутаты редлагают установить, что у нас в стране юристами являются только представители четырех «правовых» профессий: это те, кто работает судьями, адвокатами, прокурорами и нотариусами.

Также мы писали о том, что в Украине грузчик и юрист могут зарабатывать одинаково, но второму 5 лет учиться. Украинцы все чаще стали отказываться от работы, где нужен вузовский диплом, и переходят работать в сферу услуг. Причина очевидна: возможность заработать больше. Эксперты подтверждают тенденцию, объясняя, что большую роль в этом сыграл экономический кризис.

Професія юриста в Україні

Про проблеми юридичної освіти в Україні, про тих, хто прагне здобути цю освіту, в ефірі Радіо Свобода своїми оцінками і міркуваннями поділилися Зореслава Ромовська, професор, заслужений юрист України, і Каріна Лютенко, студентка, майбутній юрист.

– Професія юриста – це найпрестижніша в Україні професія. Водночас саме в Україні є надлишок юристів, причому у більшості регіонів.

За надлишком спостерігається ще й відсутність справжніх професіоналів. Як можна це пояснити?

Насамперед я би все-таки професію юриста не відносила до найпрестижніших. Просто останні роки ми відчуваємо якийсь такий бум – кожен хоче мати оці владні певні повноваження. І той, хто прагне бути юристом, мати оці повноваження, не завжди має мету служити людям, він не хоче бути слугою людей.

– Він хоче бути слугою диявола?

Зореслава Ромовська: Ні, він хоче, щоб люди прислуговували йому.

Отут, мені здається, зовсім і зовсім інше. Така наперед зосередженість… Я не кажу, що всіх, але у величезної кількості людей. Всі раптом захотіли стати приватними нотаріусами, тому що почули великий доход. Всі раптом захотіли бути, наприклад, народними депутатами, тому що так само побачили, що тут є великий зиск. Всі хотять бути при владі, бо бути при владі – це дуже багато плюсів. Це можливість, власне, піднятися над людьми. Це не обов’язок служити людям.

– Далеко не кожен юрист може стати народним депутатом. Навіть суддів і то тільки 8 тисяч.

Зореслава Ромовська: Зараз народним депутатом може стати водій олігарха. Тобто, найобізнаніший у праві юрист депутатом може й ніколи не стати.

Я б не називала професію юриста найпрестижнішою. До неї прагнуть тому, що люди хотять мати відповідний фундамент, у тому числі матеріальний.

– Карино, який фундамент хотіли обрати Ви, коли обирали професію правника?

Карина Лютенко: У мене батьки природничники. Спочатку я цілий рік провчилася на хімії, але потім мені настільки сподобалися лекції наших «могилянських» викладачів-правників, що я відразу зібрала документи, перевступила і приїхала додому зі словами: батьки, я буду правником. І вже п’ятий рік мені дуже це подобається.

– Тобто, дуже багато чого залежить від викладачів, від тих, хто прищеплює щось або корисне, або не зовсім майбутнім юристам?

Зореслава Ромовська: Надзвичайно багато. Дуже часто любов до професії, любов до того чи іншого предмету йде через любов до викладача. А заслужити любов студентську викладачеві не так той просто. Це повинна бути дуже величезна праця над самим собою. І разом з тим якийсь такий особливий душевний склад, я б сказала, цієї особи, яка усвідомлює свою відповідальність перед студентом і разом з тим не підноситься над ним.

Це якісь такі партнерські стосунки між викладачем і студентом, мені здається, які засновані на глибокому знанні свого матеріалу і на вмінні викласти його. Це є запорука того, що між викладачем і студентом такі міцні зв’язки дуже часто на все життя, а не тільки на час навчання у вузі.

– Якось юридична газета проводила опитування відомих професорів. Вона просила їх назвати три найбільш відомі проблеми юридичної освіти. І якраз більшість з опитаних називала саме стихійний розвиток юридичних навчальних закладів і те, що вони зростають невиправдано великими темпами.

Як це пояснити? Тим, що була затребувана професія юриста, чи ще чимось? Можливістю збагатитися?

Мені здається, що тут є багато різних чинників, і разом з тим ота затребуваність у суспільстві якраз і породила те, що у нас в кожному обласному центрі є не один юридичний вуз, а навіть два чи три. Отака кількість вузів викликала потребу й наукових кадрів. Ці «наукові» кадри дуже часто почали куватися дуже швидко.

Я кілька днів тому спеціально на площі Толстого взяла таку картку-рекламу у молодої особи, яка роздає ті реклами. «Будь-які кандидатські, докторські дисертації під ключ». Я звертаюся до СБУ принагідно, до Міносвіти і науки: що це за фірма? Там, до речі, є адреса, там є телефони. Там навіть фірма має відповідну назву. І в нас сьогодні є лавина кандидатів. Мені здається, що вони грамотно писати не можуть.

– В Україні побутує думка, що для того, щоб вступити на юридичний факультет, потрібно дати хабара. Я не відкриваю при цьому країну.

Наскільки просто або складно було вступати до правничого факультету?

Карина Лютенко: Коли я вступала, тоді ще були «могилянські» тести. Це унікальне тестування, коли ти їх вперше бачиш, одночасно дивишся, наскільки вони складні, і оцінюєш логіку почуття гумору авторів його. Тому той процес вступу дуже подобався. Це була публічна перевірка.

Я можу сказати, що засіб працював. Зараз у нас збираються найкращі люди, які набрали по 200 балів за зовнішнє тестування. І викладачі кажуть, що на першому курсі вони дійсно себе виправдовують, вони дійсно вчаться.

– П’ятикурсниця Лютенко вже вирішила, ким хотіла б стати у майбутньому?

Карина Лютенко: Студентка Лютенко наразі хоче мати PJD закордоном для того, щоб повернутися в Україну з тим досвідом, увібрати європейського досвіду, і потім думати, де ці знання можуть пригодитися.

– Пані Ромовська, мені не сподобалася оця фраза стосовно PJD закордоном. Тому що це свідчить про те, що погана освіта в Україні, що треба доучуватися закордоном?

Я б усе-таки не сказала. Мені якось вдалося бути в США. Нам лекції читав професор. Мені було якось прикро, що ми приїхали в Америку, так далеко, так довго, так тяжко ми добиралися і нам читають лекції так примітивно, ставлячись так до нас, наче ми тільки вчора спустилися з хтозна-якого дерева.

Тому я не кажу, що в нас все блискуче, але разом з тим сказати, що закордоном є всі викладачі на високому рівні, так само не можна.

Я знаю тих професорів, які приїжджають в Україну, і як вони читають лекції, які проблеми вони піднімають. Це здебільшого фахівці дуже і дуже вузького профілю, вузенького профілю.

Я пам’ятаю, якось до Львова приїхав професор, ми йому ставимо запитання, а він каже: я в цьому не спеціаліст. Наш професор просто не має права сказати, що я знаю тільки цю одну проблему і не знаю більше нічого. Мені видається, що проблема кадрів закордоном і в нас така ж сама. Я думаю, що в Україні можна так само одержати добру магістерську роботу.

– Ми опитали людей на вулицях Києва, що вони думають про професію юриста?

Респондент: Вони тільки відповідають тому клану, які платять гроші.

Респондент: Це дуже потрібна сучасному суспільству професія. Вони мають співпрацювати з усіма суспільними силами, з політичними, з громадськими.

Респондент: Якщо такі юристи, які беруть хабарі, то вони можуть вирішити проблеми зовсім не в ту сторону, в яку потрібно. Це залежить від моральних якостей юриста, і що він вважає кращим: або вивести все на правду, або заробити грошей.

Респондент: У державі така система, якщо ти маєш гроші і владу, то ти можеш зробити, що хочеш. Принаймні, якщо є такі, що хочуть зробити правильно, вони не можуть, тому що вся система налаштована на те, щоб робити не так, як правильно, а як треба комусь.

Респондент: Юрист – це дуже хороша професія. Допомагати людям вирішувати життєві негаразди. Був один випадок – допомогли. Дуже дякую. Законодавча система не дуже досконала, тому завжди можна знайти два варіанти виходу з ситуації: правильний і не дуже законний.

– Карино, що з цього для Вас уже знайоме?

Карина Лютенко: Молодші голоси були налаштовані оптимістичніше. Я до них приєднуюся.

– Тобто, вони не стикалися з українським правосуддям. Так?

Карина Лютенко: Чому Ви так зразу категорично?

Зореслава Ромовська: Я деякою мірою з Кариною погоджуюся, але разом з тим у нас зараз стало модним таке огульне осудження, огульне приниження якоїсь частиночки оцих наших юристів, зокрема суддів. Коли говорив попередній Президент, що судді такі-сякі, коли у Верховній Раді тільки про те й йшлося. Але разом з тим, коли високе начальство і ті ж самі народні депутати іноді не виходили з суду, тиснувши на суд, добиваючись остаточно вирішення питання так, як вони хотіли. Тому я хотіла все-таки сказати про такий вибірковий підхід.

Проблем надзвичайно багато. І у Верховній Раді. Я сьогодні мала змогу дивитися Верховну Раду спочатку і до другої години. Мені було дуже сумно. Тобто, ми так можемо сказати і про окремих суддів. Ми можемо сказати і про окремих народних депутатів, і про окремих адвокатів, які дуже часто свою основну місію бачать у визиску свого клієнта. Це не ті адвокати, які хочуть дійсно чесно заробити. Ні. Можна говорити і про проблеми в нотаріальній сфері, в нотаріальній діяльності, коли окремі нотаріуси є членами воістину бандитських угруповань.

Тобто, бачачи недоліки персональні якісь поодинокі, все-таки не можемо сказати так про всіх. Ми не можемо сказати про викладачів усіх, що вони беруть хабарі. Ми не можемо сказати про суддів всіх, що вони некваліфіковані, і що вони так само беруть хабарі. Ми не можемо погано сказати про всіх народних депутатів.

Але явище надзвичайно поширене, проблема непорядності у ставленні до свого професійного обов’язку настільки розростається і поглиблюється, що не бачити її вже неможливо.

– Один із народних депутатів сказав (на одному з сайтів я прочитала заголовок), що в Україні корупцію подолати неможливо. І це висновок до чого? Як повинні рядові громадяни це сприйняти?

Мені здається, що він мав рацію. До речі, це не він перший. Закордоном так само вже лунає таке, що подолати корупцію неможливо.

Якщо ми візьмемо, наприклад, якусь пересічну людину, якій треба надати юридичну допомогу, вона шукає адвоката. Але вона (людина) шукає адвоката не кваліфікованого, вона шукає адвоката і питає, чи має він доступ до судді. Це якась така наша, очевидно, ментальність, можливо. Кожен хоче добитися позитивного результату, але не прямою дорогою, а довкола. А йти довкола, то це означає обіцяти чи навіть давати комусь матеріальні послуги.

– Давайте послухаємо точку зору керівника Київської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олега Веремієнка.

Олег Веремієнко: Я вважаю, що в Україні взагалі немає суддів. Є дійсно порядні судді окремі, але система така, що людині добитися правди дуже важко через те, що питання корупції у судах, тиск на суддів з боку влади, міліції, прокуратури, недобросовісних адвокатів. Одиниці суддів намагаються стримувати цей тиск.

Не таємниця, що кожного п’ятого, кожного десятого суддю міліція ловить на хабарі, але на нього заяву не подають, і він надалі виступає агентом міліції і дає вироки. Я стикаюся з такими випадками, що особа навіть не винна, хтось попросив – рука руку миє: от треба цього громадянина закрити. Все – суддя виконує замовлення.

– Як будете працювати, Карино, з такими?

Карина Лютенко: Потрібно щось робити. Ще залишився час подумати і зорієнтуватися.

– Це все? Що саме робити? Журналісти чекають готових відповідей, а не думок.

Карина Лютенко: Як було сказано, що відразу після Помаранчевої революції. Це не означає, що відразу на другий день будуть рости помаранчеві дерева.

Я можу сказати, що обов’язково покоління зміниться, росте нове покоління, європейськи сформоване, яке буде діяти абсолютно іншим чином – відповідно до принципів верховенства права.

Зореслава Ромовська:

Тому панові адвокату, очевидно, так не варто говорити. Мені видається, що оскільки він у кваліфікаційній комісії адвокатури, треба почати саме з адвокатури.

В адвокатуру зараз кинулися потоками колишні слідчі і прокурори. Це люди, які мають особливу ментальність. Що робиться в міліції, то ми з вами знаємо. За останніх 9 місяців там було вбито 28 людей, померло 28 людей. Які люди йдуть в адвокатуру, як вони складають кваліфікаційні іспити? Цікаво було б, щоб цей пан поцікавився, наскільки серйозна їхня підготовка.

– Можливо, Ви знаєте, як вони складають кваліфікаційні іспити?

Я так само не можу сказати огульно. Не можу сказати огульно. Але певна, у мене якась інформація є.

Тобто, давайте будемо наводити порядок кожен у своїй хаті. Я, наприклад, представник навчальних закладів, буду старатися все робити, як слід, у тому вузі, в якому я працюю. Той пан є у Кваліфікаційній комісії адвокатури. У нього дуже багато можливостей.

Я думаю, що він не може не знати, що дуже часто саме адвокати є вимагачами хабара і передавачами хабара. Це відома проблема. Я тут не відкриваю ніякої… Всі знають. Навіть люди знають, якого адвоката їм шукати. Їм шукати такого адвоката, який може зам’яти справу, такого адвоката, який може сприяти тому, щоб закрити справу. Ясна річ, це все робиться за гроші. Тому проблеми в адвокатському корпусі величезні, у суддівському корпусі вони так само є. А в системі прокуратури!

От виникає питання: чому, наприклад, суди майже ніколи в Україні не постановляють виправдальних вироків? Маса випадків. Тому що тисне на суд прокуратура. Якщо, наприклад, людина просиділа 9 місяців або 5 років у СІЗО, як можна її випустити на волю і сказати, що вона невинувата? А хто буде платити? Адже держава повинна відшкодувати заподіяні матеріальні і моральні збитки. Тому тут суди дуже залежні від прокуратури.

Такий тиск на суддів з боку прокуратури, що судді собі просто не дозволяють цього. А особливо в невеличких районних центрах, де прокурор, суддя і начальник міліції разом п’ють каву чи ходять на полювання. Тому це проблеми загальнодержавні.

– І це замкнене коло чи гордіїв вузол?

Зореслава Ромовська: Гордіїв вузол? Нам треба було б когось дуже і дуже відважного і одночасно дуже сильного, який взяв би цього меча і рубанув. Але це треба мати і фізичну силу, і бажання. Чи є в нас такий?

– Ми маємо запитання від радіослухачів.

Слухач:
Мало хто турбується про простого маленького українця. У тих законах, які є сьогодні, стільки тих ям, сіток для простої людини, що вона не може нормально навіть подати заяву до суду, нормально провести у суді судові слухання. І ніхто з юристів не кричить, що треба це міняти.

Зореслава Ромовська:

Наше законодавство загалом зовсім непогане. Інша справа, що закони не виконуються. Інша справа, що є якісь такі процедури. Ми кажемо: доступ до правосуддя. Але якщо я маю, відповідно до закону (до речі, це претензії до закону), сплатити і державне мито, і ще відповідний збір, притому невідомо, за що… «За послуги». Які послуги? Куди йдуть ці гроші? Я пам’ятаю, що це питання ставилося ще 10 років тому. Воно так і залишилося не вирішеним.

Я вважаю, що допомогу надавали, надають і будуть надавати клініки, які є в начальних закладах юридичні, тобто можна звертатися. Я давно виступаю за створення так званої муніципальної адвокатури, до якої кожна зацікавлена людина могла б прийти і отримати безкоштовну кваліфіковану юридичну допомогу.

– Це було б доброю річчю. Однак поки що ніхто не дослухається. Так?

Зореслава Ромовська: Нам усім треба взятися за побудову зацікавленого, активного, відважного, тобто громадянського суспільства.

– Якщо молоді студенти хочуть їхати закордон, то хто ж будуватиме це суспільство?

Карина Лютенко: По-перше, я говорила про те, що ми їдемо закордон для того, щоб повернутися.

Пам’ятаєте слова класика? «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь». Для того, щоб зробити якусь певну думку, потрібно базуватися не на одній-єдиній точці зору, а зібрати все суспільне надбання, його якось порівняти, зробити правильні висновки і потім їх впроваджувати у майбутнє.