Санкция ст 162

Рубрики Процессы

Коментар до статті 162. Порушення недоторканності житла

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого Володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян,-

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1.Об’єктом злочину є право людини на недоторканність житла

та іншого володіння.

2. Його предметом може бути житло або інше володіння особи. Про поняття житло див. коментар до ст. 185. Інше, крім житла, володіння особи — це земельні ділянки, гаражі, погреби, Інші будівлі господарського, у т.ч. виробничого призначення, відокремлені від житлових будівель, будь-які інші об’єкти, щодо яких особа здійснює право володіння (наприклад, транспортний засіб).

3. Потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа — громадянин України, особа без громадянства або іноземець. Порушення встановленого законом порядку проникнення до приміщення, яке належить на праві власності юридичній особі, не утворює склад злочину, передбачений ст. 162. Такі дії за наявності для того підстав можуть розцінюватись як самоправство, перевищення влади чи службових повноважень або інший злочин.

4. З об’єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі: 1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку; 3) незаконного виселення; 4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.

Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.

Незакодний огляд — це проведення такої слідчої дії, як огляд житлового приміщення чи іншого володіння особи з недотриманням вимог щодо підстав його проведення або з порушенням процесуального порядку його проведення (проведення з іншою метою, ніж це передбачено кримінально-процесуальним законодавством, без понятих, без складання протоколу тощо. На відміну від обшуку, огляд житлового приміщення за чинним законодавством може бути проведений без рішення суду і без санкції прокурора. Однак, відповідно до п. 13 Перехідних положень Конституції України такий порядок має бути змінено й огляд житла стане можливим лише за вмотивованим рішенням суду.

Обшук’вважається незаконним, якщо він здійснений: 1) приватною особою; службовою особою, у т.ч. з правоохоронних органів, яка не має права його проводити; 2) службовою особою, яка відповідно до закону наділена правом проведення обшуку (слідчим, працівником органу дізнання), але: а) за відсутності підстав для проведення обшуку (коли не порушено кримінальну справу або за відсутності достатніх даних про те, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також Інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі, заховані в певному приміщенні або місці чи у будь-якої особи, а також про те, що в певному приміщенні або місці переховується злочинець); б) з порушенням процесуального порядку його проведення (без участі понятих, без складання протоколу, без роз’яснення обшукуваним, понятим і відповідним представникам їхніх прав тощо).

Під незаконним виселенням слід розуміти виселення із займаного житлового приміщення за відсутності підстав або з порушенням порядку, встановлених законом. Відповідно до чинного законодавства примусове виселення громадянина із житла може мати місце лише за рішенням суду у визначених законом випадках. Незаконним слід визнавати також виселення, здійснене неуповноваженою на те особою.

До інших діб, що порушують недоторканність житла громадян, може бути віднесено самовільне вселення до чужого житла, тимчасове використання житла без згоди його власника, незаконне проведення виїмки тощо. Термін «інші дії» дає підстави говорити про те, що склад розглядуваного злочину утворюють будь-які дії, що полягають у неправомірному проникненні у житло чи інше володіння громадянина.

Порушення недоторканності житла у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, необхідності затримання злочинця, у т.ч. шляхом проведення з недотриманням установлених процесуальним законом вимог огляду чи обшуку, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 162.

Закінченим цей злочин вважається з моменту вчинення описаних у диспозиції ч. 1 ст. 162 дій.

5. Суб’єкт злочину загальний.

6. З суб’єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.

7. Кваліфікуючими ознаками розглядуваного злочину є вчинення його: 1) службовою особою; 2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.

Поняттям насильство у складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162, охоплюється будь-яке фізичне насильство. Заподіяння в процесі порушення недоторканності житла умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження за кваліфікуючих обставин, умисного тяжкого тілесного ушкодження або смерті потребує кваліфікації дій винного за сукупністю злочинів — за ч. 2 ст. 162 та ст. ст. 115, 119, 121,ч. 2ст. 122.

Якщо порушення недоторканності житла вчинювалось службовою особою і при цьому воно супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або діями, що завдають болю чи ображають особисту гідність потерпілого, вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 162 і ч. ч. 2 чи 3 ст. 365.

Конституція України (ст.30, п. 13 розділу «Перехідні положення» ).

ЖК(ст.ст. 94, 97, 99, 109-117. 124. 132, 148, 157, 169).

Постанова ПВС № 12 від 25 грудня 1992р. ‘ Про судову практику в справах про корисливі злочини протії приватної власності» (п. ЗО).

Постанова ПВС № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» (п. 15).

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 162. Порушення недоторканності житла

  1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, —

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Стаття 30 Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, про­ведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
  2. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує конститу­ційне право громадянина на недоторканність житла та іншого володіння. Під порушенням недоторканності житла слід розуміти протиправне таємне або відкрите проникнення в чуже житло (будинок, квартиру або кімнату) без згоди власника житла на такі дії.
  3. Об’єктивна сторона злочину виражається у виконанні однієї з таких дій: а) незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи проти її волі; б) неза­конне проведення в них огляду або обшуку; в) незаконне виселення; г) інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.
  4. Незаконним є будь-яке проникнення до житла чи іншого володіння особи всу­переч чинному законодавству. Згідно з ч. 2 ст. 233 КПК під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються тран­спортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходять­ся у володінні особи (щодо поняття «житло» також див. : п. 22 ППВСУ «Про судо­ву практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 р. № 10 // ВВСУ. — 2009. — № 12. — С. 9-16). Також не має значення проміжок часу, упродовж якого особа проживає в даному приміщенні.

Потерпілим від даного злочину може бути тільки фізична особа — громадянин України, іноземець або особа без громадянства. Порушення встановленого законом порядку проникнення у приміщення, яке належить на праві власності юридичній осо­бі, не містить складу злочину, передбаченого ст. 162 КК. Такі дії за наявності до того підстав можуть бути кваліфіковані як перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), самоправство (ст. 356 КК) або інший злочин.

Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє або на під­ставах, визначених у законі. Якщо згода була отримана в результаті насильства або погроз, то виключається і правомірне проникнення.

Якщо проникнення до житла чи іншого приміщення здійснюється з метою ви­крадення чужого майна шляхом крадіжки (ч. 3 ст. 185 КК), грабежу (ч. 3 ст. 186 КК) або розбою (ч. 3 ст. 187 КК), то додаткова кваліфікація таких дій за ст. 162 КК не по­трібна, оскільки в таких випадках проникнення є кваліфікуючою обставиною (спосо­бом вказаних злочинів) і враховується законодавцем при визначенні санкцій за їх вчинення.

  1. Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це пра­ва, або вчинений із порушенням КПК, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьому випадку не були наділені необхідними повноваженнями. Згідно із

ч. 2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Як виняток слідчий або прокурор мають право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із вря­туванням людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюють­ся у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із про­курором зобов’ язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотан­ням про проведення обшуку до слідчого судді.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (ч. 2 ст. 237 КПК).

  1. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне висе­лення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судо­вого рішення, що набрало законної сили. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене не уповноваженими на те особами.
  2. Під іншими діями, що порушують недоторканність житла громадян, слід розу­міти будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за ви­нятком випадків крайньої необхідності, як-от: тимчасове використання житла без згоди його власника, самовільне вселення до чужого житла інших осіб тощо.
  3. Даний злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із вказаних у цій статті дій.
  4. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується лише прямим умислом. Ви­нна особа усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян і бажає вчинити такі дії. Мотиви і мета цього злочину можуть бути різними. Однак слід мати на увазі, що з’ясування мотивів дозволяє відмежувати даний злочин від самоправства (ст. 356 КК).
  5. Суб’єктом даного злочину — може бути будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-ти років.
  6. У частині 2 ст. 162 КК передбачені кваліфікуючі ознаки даного злочину: 1) вчинення його службовою особою; 2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.
  7. Поняття службової особи див. у коментарі до ст. 364 КК. Щодо даної кваліфі­куючої ознаки у ППВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15 зазначається, що злочин, відпо­відальність за який передбачена ч. 2 ст. 162 КК, являє собою спеціальний вид пере­вищення влади або службових повноважень. Кваліфікація дій виконавців і співучас­ників цього злочину ще й за ст. 365 КК можлива лише за наявності реальної сукуп­ності останніх (ПС (2001-2005). — С. 354).
  8. Під насильством слід розуміти фізичне насильство як небезпечне, так і без­печне для життя і здоров’я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушко­

дження (ст. 125 КК), нанесення побоїв (ст. 126 КК) тощо. Якщо потерпілому спричи­няється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) або смерть (ст. 115 КК), то винний відповідає за сукупністю статей КК, що передбачають відповідальність за посягання на здоров’я та життя і за порушення недоторканності житла.

  1. Погроза застосування насильства виражається в залякуванні потерпілого за­стосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною. У вказаних випадках висловлена погроза охоплюється ознаками ч. 2 ст. 162 КК і додаткової кваліфікації за ст. 129 КК чи ст. 195 КК не потребує.

У випадках якщо особа незаконно проникла до житла спочатку одного, а потім іншого потерпілого, тобто у її діях мала місце повторність тотожних злочинів, вчине­не слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК за обома фактами незаконного проникнення до житла, а повторність розглядати згідно з п. 1 ст. 67 КК як обставину, що обтяжує покарання (див.: Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 21 грудня 2010 р. // ВВСУ. — 2011. — № 5. — С. 14-15).

Український юридичний портал

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, не­законне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне висе­лення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, —

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насиль­ства чи з погрозою його застосування, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Стаття 30 Конституції України гарантує кожному громадянину недо­торканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого во­лодіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво­ваним рішенням суду.

2. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він пору­шує конституційне право громадянина на недоторканність житла. Під пору­шенням недоторканності житла слід розуміти протиправне таємне або відкрите проникнення в чуже житло (будинок, квартиру або кімнату) без згоди власника житла на такі дії.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у виконанні однієї з таких дій:

а) незаконному проникненню в житло або інше володіння особи проти його волі; б) в незаконному проведенні в них огляду або обшуку; в) в незакон­ному виселенні; г) інших діях, що порушують недоторканність житла грома­дян.

4. Незаконним є будь-яке проникнення до житла всупереч чинному зако­нодавству. Під житлом слід розуміти індивідуальний житловий будинок з житловими і нежитловими приміщеннями, що до нього належать, жиле приміщення, яке належить до житлового фонду і є придатним для постійно­го чи тимчасового проживання, а також будь-яке приміщення, яке призна­чене для тимчасового проживання. Не має значення проміжок часу, протя­гом якого особа проживає в даному приміщенні. Потерпілим від даного зло­чину може бути тільки фізична особа — громадянин України, іноземець або особа без громадянства. Порушення встановленого законом порядку про­никнення у приміщення, яке належить за правом власності юридичній особі, не містить складу злочину, передбаченого ст. 162 КК. Такі дії, за наявності необхідних підстав, можуть бути кваліфіковані як перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), самоправство (ст. 356 КК) або інший злочин.

Проникнення в житло сторонніх можливе лише за добровільною згодою власника на таку дію. Якщо згода була отримана в результаті насильства або погроз, то виключається і правомірність проникнення.

5. Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодек­су України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьо­му випадку не були наділені необхідними повноваженнями (наприклад, про­ведення обшуку працівниками міліції за відсутності санкції суду). На відміну від обшуку, огляд житлового приміщення за чинним законодавством може бути проведений без рішення суду і санкції прокурора. Однак згідно з п. 13 Перехідних положень Конституції України такий порядок передба­чається змінити, і огляд житла також стане можливим лише за вмотивова­ним рішенням суду.

6. Відповідно до ч. З ст. 47 Конституції України ніхто не може бути при­мусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами.

7. Під іншими діями, що порушують недоторканність житла громадян, слід розуміти будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселен­ня до чужого житла інших осіб тощо.

8. Даний злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у цій статті дій.

9. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується лише прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що порушує недоторканність житла гро­мадян і бажає вчинити такі дії. Мотиви і мета цього злочину можуть бути різними. Однак слід мати на увазі, що з’ясування мотивів дозволяє відме­жувати даний злочин від самоправства (ст. 356 КК).

10. Суб’єктом даного злочину може бути будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

11. У частині 2 ст. 162 КК передбачені кваліфікуючі ознаки даного зло­чину: 1) вчинення його службовою особою; 2) вчинення із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

12. Поняття службової особи див. у коментарі до ст. 364 КК.

13. Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров’я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК), завдання побоїв (ст. 126 КК) тощо. Як­що потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкод­ження (ст. 122 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) або смерть (ст. 115 КК), то винний відповідає за сукупністю статей Кри­мінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здо­ров’я та життя і за порушення недоторканності житла.

14. Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.

Можно ли получить условный срок по ст.162 ч.3?

добрый вечер у меня такой вопрос , можно ли получить условный срок по ст.162 ч.3 или всё таки можно получить только если статью перебьют

Ответы юристов (4)

от 7 до 12 лет лишения свободы. Условный наказание исключено.

Есть вопрос к юристу?

ст. 162 ч. 3 (особо тяжкое преступление ).

Разбой, совершенный с незаконным проникновением в жилище, помещение либо иное хранилище или в крупном размере, —

наказывается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет со штрафом в размере до одного миллиона рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до пяти лет либо без такового и с ограничением свободы на срок до двух лет либо без такового.

При назначении условного осуждения суд учитывает характер и степень общественной опасности совершенного преступления, личность виновного, в том числе смягчающие и отягчающие обстоятельства. Также судом будет учитываться отношение подсудимого к содеянному, то есть признание или не признание вины в совершенном преступлении.Санкция ст.162 ч. 3 УК РФ предусматривает возможность применения наказания в виде лишения свободы на срок от семи до двенадцати лет.Чисто теоретически с учетом всех смягчающих обстоятельств суд вправе применить норму ст. 73 УК РФ (условное осуждение), если назначенное им наказание в виде лишения свободы не превысит восьми лет. Однако, учитывая тот факт, что совершенное преступление является особо тяжким и скорее всего обвиняемому (подсудимому) была избрана мера пресечения в виде содержания под стражей в период досудебного следствия и суда, то возможность применения ст. 73 УК РФ практически невозможна.

Условное наказание почти исключено. Если судимость перваяи наскребёте максимум смягчающих, и если потерпевшие слёзно умолять суд будут о том, что-бы не сажали, то мо-о-ожет быть.

Разбой, то есть нападение в целях хищения чужого имущества, совершенное с применением насилия, опасного для жизни или здоровья, либо с угрозой применения такого насилия, совершенный с незаконным проникновением в жилище, помещение либо иное хранилище или в крупном размере, — наказывается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет со штрафом в размере до одного миллиона рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до пяти лет либо без такового и с ограничением свободы на срок до двух лет либо без такового.

Ищете ответ?
Спросить юриста проще!

Задайте вопрос нашим юристам — это намного быстрее, чем искать решение.

Адвокат 24 часа

Помощь адвоката в Москве 24 часа в сутки

Адвокат по ст. 162 УК РФ

Юридическая помощь адвоката по ст. 162 УК РФ.

Дела о краже, грабеже и разбое являются самыми распространенными преступлениями против собственности. В соответствии со ст. 162 УК РФ под разбоем понимается нападение в целях хищения чужого имущества, совершенное с применением насилия, опасного для жизни или здоровья, либо с угрозой применения такого насилия. Таким образом, разбой направлен не только против собственности, но и против личности.

В соответствии с правоприменительной практикой моментом окончания преступления считается момент нападения в целях хищения чужого имущества, совершенный с применением насилия, опасного для жизни или здоровья, либо с угрозой применения такого насилия.

Субъектом преступления является лицо, достигшее четырнадцатилетнего возраста.

Уголовное преследование на досудебной стадии ведется следователями органов внутренних дел и Следственного комитета России. Дознание по такой категории дел не производится. При судебном разбирательстве уголовное дело по первой инстанции рассматривается районным судом общей юрисдикции.

Статья 162 УК РФ не допускает примирение с потерпевшим, и только части 1 и 2 статьи 162 УК РФ предусматривает возможность рассмотреть уголовное дело в особом порядке, поскольку санкции данных частей предусматривают наказание не более 10 лет лишения свободы. Как следует из практики уголовного адвоката по ст. 162 УК РФ, около 50% уголовных дел по разбою рассматриваются судами в особом порядке.

Юридические услуги адвоката по ст. 162 УК РФ Московской коллегии адвокатов
  • Защита подозреваемого в разбое;
  • Защита уголовным адвокатом обвиняемого по ст. 162 УК РФ;
  • Защита подсудимого адвокатом по ст. 162 УК РФ;
  • Представительство интересов потерпевших по ст. 162 УК РФ.
Адвокат по ст. 162 УК РФ стоимость услуг

В таблице указаны минимальные цены за выполнение адвокатом по разбою своей работы. Точная цена на услуги адвоката по ст. 162 УК РФ в Москве устанавливается после уточнения деталей уголовного дела и объема выполняемой работы.