Коап ч 7 ст 195

Рубрики Вопрос юристу

Кодекс Украины об административных нарушениях
Статья 195. Нарушение работниками предприятий, учреждений, организаций правил хранения или перевозки огнестрельного, холодного или пневматического оружия и боевых припасов

Нарушение правил хранения или перевозки огнестрельного или холодного оружия, а также пневматического оружия калибра свыше 4,5 миллиметра и скоростью полета пули свыше 100 метров в секунду и боевых припасов работниками предприятий, учреждений, организаций, ответственными за их охрану, а так же использования ими указанной оружия и боевых припасов не по назначению —

влекут за собой наложение штрафа от десяти до пятнадцати необлагаемых минимумов доходов граждан.

Те же действия, совершенные лицом, которое в течение года было подвергнуто административному взысканию за одно из нарушений, предусмотренных частью первой настоящей статьи, —

влекут за собой наложение штрафа от пятнадцати до двадцати необлагаемых минимумов доходов граждан.

Стаття 195. Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 16.11.2018
  • вступив у чинність 06.03.1996

Ст. 195 КУпАП в останній чинній редакції від 13 жовтня 2012 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення КУпАПП (статті 1 — 212-20)

Розділ II. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

II. Особлива частина

Глава 15. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління

Стаття 195. Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання або перевезення вогнепальної чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів працівниками підприємств, установ, організацій, відповідальними за їх охорону, а так само використання ними зазначеної зброї і бойових припасів не за призначенням —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статья 14.13 КоАП РФ. Неправомерные действия при банкротстве (действующая редакция)

1. Сокрытие имущества, имущественных прав или имущественных обязанностей, сведений об имуществе, о его размере или месте нахождения или иной информации об имуществе, имущественных правах или имущественных обязанностях, передача имущества во владение иным лицам, отчуждение или уничтожение имущества либо сокрытие, уничтожение или фальсификация бухгалтерских и иных учетных документов, отражающих экономическую деятельность юридического лица либо индивидуального предпринимателя, если эти действия совершены при наличии признаков банкротства юридического лица либо признаков неплатежеспособности индивидуального предпринимателя или гражданина и не содержат уголовно наказуемых деяний, —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от четырех тысяч до пяти тысяч рублей; на должностных лиц — от пятидесяти тысяч до ста тысяч рублей или дисквалификацию на срок от шести месяцев до трех лет.

2. Неправомерное удовлетворение имущественных требований отдельных кредиторов за счет имущества должника — юридического лица руководителем юридического лица или его учредителем (участником) либо индивидуальным предпринимателем или гражданином заведомо в ущерб другим кредиторам либо принятие такого удовлетворения кредиторами, знающими об отданном им предпочтении в ущерб другим кредиторам, если эти действия совершены при наличии признаков банкротства и не содержат уголовно наказуемых деяний, —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от четырех тысяч до пяти тысяч рублей; на должностных лиц — от пятидесяти тысяч до ста тысяч рублей или дисквалификацию на срок от шести месяцев до трех лет.

3. Неисполнение арбитражным управляющим, реестродержателем, организатором торгов, оператором электронной площадки либо руководителем временной администрации кредитной или иной финансовой организации обязанностей, установленных законодательством о несостоятельности (банкротстве), если такое действие (бездействие) не содержит уголовно наказуемого деяния, —

влечет предупреждение или наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от двадцати пяти тысяч до пятидесяти тысяч рублей; на юридических лиц — от двухсот тысяч до двухсот пятидесяти тысяч рублей.

3.1. Повторное совершение административного правонарушения, предусмотренного частью 3 настоящей статьи, если такое действие не содержит уголовно наказуемого деяния, —

влечет дисквалификацию должностных лиц на срок от шести месяцев до трех лет; наложение административного штрафа на юридических лиц в размере от трехсот пятидесяти тысяч до одного миллиона рублей.

4. Незаконное воспрепятствование деятельности арбитражного управляющего, конкурсного управляющего либо временной администрации кредитной или иной финансовой организации, в том числе несвоевременное предоставление, уклонение или отказ от передачи арбитражному управляющему, конкурсному управляющему либо временной администрации кредитной или иной финансовой организации сведений и (или) документов, необходимых для исполнения возложенных на них обязанностей, и (или) имущества, принадлежащего юридическому лицу, в том числе кредитной или иной финансовой организации, в случаях, когда функции руководителя юридического лица, в том числе кредитной или иной финансовой организации, возложены соответственно на арбитражного управляющего, конкурсного управляющего и руководителя временной администрации кредитной или иной финансовой организации, если эти действия (бездействие) не содержат уголовно наказуемых деяний, —

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от сорока тысяч до пятидесяти тысяч рублей или дисквалификацию на срок от шести месяцев до одного года.

4.1. Действия (бездействие), предусмотренные частью 4 настоящей статьи, либо сокрытие документов и иных носителей информации, совершенные в отношении представителей Банка России или государственной корпорации «Агентство по страхованию вкладов» в связи с осуществлением ими полномочий при проведении анализа финансового положения банка в соответствии с Федеральным законом от 26 октября 2002 года N 127-ФЗ «О несостоятельности (банкротстве)», —

влекут наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от сорока тысяч до пятидесяти тысяч рублей или дисквалификацию на срок от шести месяцев до одного года.

5. Неисполнение руководителем юридического лица либо индивидуальным предпринимателем или гражданином обязанности по подаче заявления о признании соответственно юридического лица либо индивидуального предпринимателя, гражданина банкротом в арбитражный суд в случаях, предусмотренных законодательством о несостоятельности (банкротстве), —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от одной тысячи до трех тысяч рублей; на должностных лиц — от пяти тысяч до десяти тысяч рублей.

5.1. Повторное совершение административного правонарушения, предусмотренного частью 5 настоящей статьи, —

влечет наложение административного штрафа на граждан в размере от трех тысяч до пяти тысяч рублей; на должностных лиц — дисквалификацию на срок от шести месяцев до трех лет.

6. Неисполнение руководителем юридического лица в установленный законодательством о несостоятельности (банкротстве) срок обязанности по направлению собственнику имущества должника — унитарного предприятия, а также лицам, имеющим право инициировать созыв внеочередного общего собрания акционеров (участников), сведений о наличии признаков банкротства, равно как и копии заявления должника при подаче его в арбитражный суд, отзыва должника на заявление о признании должника банкротом, —

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от двадцати пяти до пятидесяти тысяч рублей или дисквалификацию на срок от шести месяцев до двух лет.

7. Незаконное воспрепятствование индивидуальным предпринимателем или гражданином деятельности арбитражного управляющего, утвержденного арбитражным судом в деле о банкротстве индивидуального предпринимателя или гражданина, включая уклонение или отказ от предоставления информации в случаях, предусмотренных законодательством о несостоятельности (банкротстве), передачи арбитражному управляющему документов, необходимых для исполнения возложенных на него обязанностей, если эти действия (бездействие) не содержат уголовно наказуемых деяний, —

влечет предупреждение или наложение административного штрафа на граждан в размере от одной тысячи до трех тысяч рублей; на должностных лиц — от пяти тысяч до десяти тысяч рублей или дисквалификацию на срок от шести месяцев до двух лет.

8. Неисполнение вступившего в законную силу судебного акта о привлечении контролирующих должника лиц к субсидиарной ответственности по обязательствам должника, признанного банкротом, при условии, что такое действие не содержит уголовно наказуемого деяния, за исключением случаев, если данный судебный акт обжалован в суд кассационной инстанции и по нему судом кассационной инстанции не вынесен судебный акт либо не истек срок обжалования в суде кассационной инстанции судебного акта о привлечении к субсидиарной ответственности, —

влечет в отношении должностных лиц дисквалификацию на срок от шести месяцев до трех лет.

Узагальнення практики застосування судами Кіровоградської області законодавства, що передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 195-6 КУпАП «Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використанн

Дане узагальнення проведено відповідно до завдання Верховного Суду України № 90/0/54-13 від 02.10.2013 року.

Одним із напрямків розвитку правової системи України є посилення захисту прав і свобод особи в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення. На цьому шляху послідовно удосконалюються форми і методи діяльності органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляд, утверджуються демократичні стандарти, набуває визначеності судова практика та формується соціальний досвід.

Стаття 3 Конституції України закріпила принцип, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає за свою діяльність перед людиною. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Останнім часом посилюється роль України в організації міжнародних масових спортивних заходів та зокрема футбольних матчів за участю іноземних вболівальників, що в цілому позитивно впливає на імідж держави.

В той же час, занепокоєння викликає збільшення кількості адміністративних правопорушень, пов’язаних із застосуванням піротехнічних засобів, оскільки порушення встановлених правил їх виробництва, реалізації та використання може призвести до травмування, або навіть, загибелі людей. Досить часто така ситуація обумовлена недостатнім рівнем правової культури та громадської свідомості населення.

Однакові вимоги до складання протоколів, забезпечення процедури розгляду судових справ є своєрідною гарантією забезпечення прав або охоронюваних законом інтересів громадян.

Узагальнення проведено з метою виявлення випадків порушення норм законодавства, розмежування передбаченого ст. 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) складу правопорушення від дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП, забезпечення його однакового застосування в судовій практиці розгляду зазначеної категорії справ та дотримання прав і свобод громадян, зокрема у контексті проведення масових спортивних заходів.

Одним із джерел підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, оскільки це створює підвищену небезпеку для осіб, яку цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

У зв’язку з цим законодавець передбачив адміністративну відповідальність за порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.

Склад адміністративного правопорушення.

Об’єктом правопорушень, передбачених ст. 195-6 КУпАП, є суспільні відносини в сфері обігу, а саме порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів. А враховуючи що незаконне застосування піротехнічних засобів несе загрозу життю і здоров’ю людей, порушує громадський порядок – додатковим об’єктом даного адміністративного проступку також є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

При цьому необхідно враховувати, що ст. 195-6 КУпАП є бланкетною (відсилочною нормою).

Зокрема, порядок виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів регламентується «Тимчасовими правилами обігу в Україні побутових піротехнічних виробів», затвердженими наказом МВС України від 23.12.2003 р. № 1649, та зареєстрованими Мін’юстом України 01.03.2013 року за № 263/8862.

Об’єктивна сторона, правопорушень, передбачених ст. 195-6 КУпАП полягає у порушенні порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів.

Тобто предметом вказаного адміністративного правопорушення – обов’язково виступає піротехнічний засіб.

Проте вищезазначені «Тимчасові правила …» не містять поняття «піротехнічний засіб», у них використовується термін «піротехнічний виріб». З огляду на тлумачення сутності зазначених понять, їх можна використовувати як тотожні.

Піротехнічний виріб — це пристрій, який призначено для створювання необхідного ефекту (світового, іскрового, димового, звукового, змішуваного) за допомогою горіння (вибуху) піротехнічного складу.

Класифікація піротехнічних виробів:

Виділяють два види піротехнічних виробів, залежно від їх призначення.

1. Піротехнічні вироби побутового призначення — призначені для розваг (проведення феєрверків), їх вільно реалізовують населенню. Поводження з ними не потребує спеціальних знань та навичок, а використання з дотриманням вимог інструкції із застосування, яка додається до піротехнічного виробу або наноситься на його споживчому пакуванні, забезпечує за межами небезпечних зон безпеку здоров’я та життя людей, не призводить до пошкодження майна і нанесення шкоди навколишньому середовищу.

До них, згідно з ДСТУ4105 -2002,належать зокрема вироби I, II і III класів небезпеки, користування якими не вимагає спеціальних знань і навичок. Їх використання, з дотриманням вимог наданої інструкції, і застосування, за межами небезпечних зон, — забезпечує безпеку здоров’я та життя людей, не призводить до пошкодження майна і нанесення шкоди навколишньому середовищу. Параметри небезпечних зон піротехнічного виробу викладені в ДСТУ 4105-2002;

Проте, незважаючи на це — вказаний вид піротехнічних виробів належить до першого класу небезпечних вантажів (1.4в та 1.48) згідно з ГОСТ 19433-88.

2. Піротехнічний виріб технічного та спеціального призначення — виріб, користування яким потребує спеціальних знань та навичок, відповідної атестації виконавців (користувачів) і (або) забезпечення відповідних умов технічного оснащення. Такі піротехнічні вироби належать до І класу небезпечних вантажів, згідно з ГОСТ 19433-88. Користування вказаними потребує спеціальних знань і навичок, відповідної атестації виконавців (користувачів) і (або) забезпечення відповідних умов технічного оснащення (у «Тимчасових правилах…» такі вироби не розглядаються).

Побутові піротехнічні вироби, ввезені на територію України для реалізації в торговельній мережі населенню, підлягають обов’язковій сертифікації на відповідність вимогам безпеки згідно з ДСТУ 4105-2002.

Вільному продажу населенню підлягають піротехнічні вироби тільки I, II та III класу.

За типом створюваного ефекту побутові піротехнічні вироби поділяються на 35 типів вказаних в додатку до «Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів»

Порядок зберігання піротехнічних виробів детально визначено у «Тимчасових правилах обігу в Україні побутових піротехнічних виробів».

Слід зазначити, що предметом вказаного правопорушення можуть виступати, і саморобним шляхом виготовлені так звані «взривпакети», «файери», салюти, ракети, димові шашки та таке інше.

Перевезення побутових піротехнічних виробів територією України має здійснюватись відповідно до вимог Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» № 1644-14, Правил перевезення небезпечних вантажів на відповідному виді транспорту (залізничному, морському, річковому, авіаційному) та автомобільним транспортом згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та Правил дорожнього руху.

Продаж побутових піротехнічних виробів у спеціалізованих відділах (секціях) підприємств з універсальним асортиментом товарів дозволяється тільки на верхніх поверхах торгівельних приміщень за умови виконання Правил пожежної безпеки в Україні. На нижніх поверхах таких торгівельних підприємств у вітринах і на стендах можуть розташовуватися муляжі побутових піротехнічних виробів, які не мають в середині піротехнічного складу.

Суб’єктам господарювання забороняється: розміщувати спеціалізовані відділи (секції) з продажу побутових піротехнічних виробів ближче 4-х метрів від евакуаційних виходів; розміщувати підприємства з продажу піротехнічних побутових виробів у будівлях іншого призначення (не призначених для торгівлі) та організовувати продаж побутових піротехнічних виробів у спеціалізованих відділах (секціях) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, які розташовані в будівлях іншого призначення; розміщувати спеціалізовані підприємства з продажу побутових піротехнічних виробів у будинках, де розміщено громадські заклади; продавати побутові піротехнічні вироби без захищення фітилів для приведення у дію виробу захисними ковпачками, плівками або пакуванням.

Одним з видів об’єктивної сторони є порушення встановленого порядку використання піротехнічних засобів.

Застосування побутових піротехнічних виробів здійснюється споживачем відповідно до інструкції, розміщеній на виробі або на споживчому пакуванні виробу. Забороняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів у заборонений рішеннями органів місцевого самоврядування час, за винятком днів святкування Нового року, в ніч з 31 грудня на 1 січня.

У відповідності до «Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів» забороняється: кидати побутові піротехнічні вироби, ударяти по них будь-якими предметами, тягти за фітиль; переносити побутові піротехнічні вироби в кишенях, під одягом, зберігати без пакування; залишати побутові піротехнічні вироби без догляду; будь-яка переробка побутових піротехнічних виробів та їх розбирання; використання побутових піротехнічних виробів другого і третього класу небезпеки особами, які не досягли 18 років; використовувати побутові піротехнічні вироби, які створюють ефекти на висоті та(або) шумові ефекти, ближче 100 м від лікарень, церков, дитячих установ, шкіл, будинків престарілих та інших громадських споруд і житлових будинків; кидати приведені в дію побутові піротехнічні вироби під ноги перехожих, із вікон та балконів, здійснювати феєрверки з дахів домів та інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно; використання побутових піротехнічних виробів особами, які знаходяться в нетверезому стані.

При поводженні з побутовими піротехнічними виробами, не пов’язаними з приведенням в дію піротехнічних виробів, не допускається куріння та застосування відкритого вогню.

Використання побутових піротехнічних виробів для демонстрацій феєрверків професійними піротехніками повинно проводитись відповідно до вимог нормативних актів України, які регулюють професійне використання піротехнічних виробів в Україні.

При проведенні масових заходів забороняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів, що можуть створити небезпеку травмування людей уламками, горючими елементами та частинами побутових піротехнічних виробів, що рухаються.

Згідно п.3 ст. 17 ч.3 Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» забороняє глядачам заносити на територію спортивної споруди та / або використовувати піротехнічні вироби.

Вказані вимоги кореспондуються також пунктом 8.1 абзац 3, наведеним в «Тимчасових правилах обігу в Україні побутових піротехнічних виробів», згідно якого заборонено споживачам застосовувати при проведенні масових заходів побутові піротехнічні вироби, що можуть створити небезпеку травмування людей уламками, горючими елементами та частинами побутових піротехнічних виробів, що рухаються.

Суб’єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Розмежування порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів, від дрібного хуліганства.

При складанні протоколів та розгляді по суті справ стосовно порушення порядку використання піротехнічних засобів та зокрема під час проведення масових спортивних заходів їх слід відмежовувати від дрібного хуліганства, які мають схожий об’єкт та об’єктивну сторону.

Адже слід зазначити, що об’єктивна сторона дрібного хуліганства характеризується здійсненням активних дій, що можуть дезорганізувати громадський порядок і спокою громадян, в громадських місцях (місцях проведення футбольних матчів тощо) — це прояв неповаги до людей і громадської моралі й завжди порушує громадський порядок та спокій громадян.

Під образливим чіплянням та порушенням спокою громадян слід розуміти дії, які принижують честь і гідність інших громадян, наприклад, кидання різноманітних предметів, які можуть заподіяти шкоду здоров’ю, одягу тощо. До інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян необхідно віднести і викидання предметів з вікон, крики т. ін.

До громадських місць відносяться всі ті, де складаються, змінюються або припиняються взаємовідносини громадян (парки, вулиці, площі, стадіони, підприємства, міський транспорт і т. ін.).

В той же час, порушення порядку використання піротехнічних засобів (ст. 195-6 КУпАП), на нашу думку, є — спеціальною нормою, у порівнянні із дрібним хуліганством (ст. 173КУпАП), яка в даному випадку є -загальною.

Обов’язковою ознакою цієї спеціальної норми є незаконне використання (застосування) предмету правопорушення — піротехнічного засобу (виробу).

Ця норма внесена до Кодексу України про адміністративні правопорушення 16.12.2004 року, в зв’язку з поширенням обігу піротехнічних засобів та непоодинокими випадками їх незаконного застосування.

За ст. 195-6 КУпАП санкція передбачає покарання – штраф від 595 грн. до 1700 грн. з конфіскацією піротехнічних засобів.

В той же час санкція ст. 173 КУпАП, в частині фінансових санкцій, є значно м’якшою та передбачає покарання – штраф від 51 до 119 грн., що має значно менший превентивний та виховний вплив на правопорушника, (хоча в ній і передбачено громадські роботи, виправні роботи або арешт на строк до п’ятнадцяти діб, проте вони майже не застосовуються).

До місцевих загальних судів Кіровоградської області за 9 місяців 2013 року на розгляд надійшло 18670 справ про адміністративні правопорушення, із них в сфері порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів, відповідальність за які передбачена ст. 195-6 КУпАП, надійшло 9 справ, що становить 0,048% від загальної кількості справ.

У порівнянні з 2012 роком до місцевих загальних судів області надійшло 24818 справ про адміністративні правопорушення, із них лише 9 справ вказаної категорії, що становить 0,036 % від загальної кількості справ.

Випадків повернення справ органам, уповноваженим на складання адміністративного протоколу за ст. 195-6 КУпАП для належного оформлення – не було.

Із винесенням постанов місцеві загальні суди області за 9 місяців 2013 року розглянули — 9 справ, тоді як у 2012 році — 9 справ.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 195-6 КУпАП місцеві загальні суди області у 2012 році наклали адміністративне стягнення у виді штрафу на 8 осіб, провадження відносно 1 особи закрито у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, а стосовно 1 особи провадження закрито на підставі ст. 22 КУпАП – за малозначністю правопорушення.

За 9 місяців 2013 року – адмінстягнення накладено на 7 осіб, стосовно 1 особи провадження у справі закрито, на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю правопорушення.

Випадки закриття справ за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 195-6 КУпАП у 2012 році та 9 місяців 2013 року — відсутні.

За указаний період апеляційні скарги на постанови суду першої не надходили, а тому справи вказаної категорії апеляційною інстанцією не перевірялися.

Аналізом справ даної категорії встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення складалися лише за ч. 1 ст. 195-6 КУпАП КУпАП, з частиною 2 вказаної статті справи до місцевих загальних судів області не надходили.

Слід зазначити, що у 2012 році та 9 місяців 2013 року до місцевих загальних судів Кіровоградської області не надходили протоколи щодо порушення порядку застосування піротехнічних засобів під час проведення футбольних матчів чи інших масових спортивних заходів.

Якість складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Аналізом витребуваних для узагальнення справ встановлено, що всі протоколи про адміністративні правопорушення за порушення порядку обігу піротехнічних засобів, відповідальність за які передбачена ст. 195-6 КУпАП, складалися відповідно до ст. 255 КУпАП уповноваженими на те особами УМВС України в Кіровоградській області .

Проте, у переважній більшості зміст протоколів про адміністративне правопорушення не відповідав вимогам, зазначеним у ст. 256 КУпАП, зокрема: не зазначалося місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, відсутнє чітке формування фактичних обставин справи, з посиланням на пункт «Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів».

Працівники органів внутрішніх справ, уповноважені на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 195-6 ч.1 КУпАП допускають вищевказані недоліки, а суди не зважають на вказані недоліки, зазначаючи в постановах суду таким же самим чином дані про час, місце та обставини скоєного правопорушення.

Так, в протоколі, складеному 12.11.2012 року заступником начальника Ленінського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області, вказано, що 26.08.2012 року о 21.00 годині громадянин особа 1 за адресою: м. Кіровоград вул. Кропивницького, 14, поблизу будинку порушив правила застосування піротехнічних виробів. Пункт «Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів», який порушено – не вказано.

Це ж ж зазначено і в постанові Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.11.2012 року. Особа 1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 195-6 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення на користь держави в сумі 595 грн., з конфіскацією (як дослівно зазначено в постанові) в дохід держави картонної коробки коричневого кольору, при розкритті якої вилучено 54 однотипні предмети, вміщені в прозорі поліетиленові пакети, шестикутну картонну коробку, предмет каплеподібної форми з цупкого картону коричневого кольору.

В даному випадку, незважаючи на наявність в справі технічного висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Кіровоградській області про те, що вилучені предмети – це 106 зарядів спеціальних споживчих піротехнічних виробів для демонстрації висотних феєрверків, виробництва Китаю та корпус салютної установки побутового призначення, виробництва Китаю, суд лише перерахував вилучені речі.

Справа закрита в зв’язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Незважаючи, що до протоколу долучено протокол вилучення піротехнічних засобів з конкретними найменуванням, будь-якого рішення з цього приводу не прийнято. Тобто, враховуючи, що санкція статті передбачає обов’язкову конфіскацію піротехнічних засобів, — не вирішено долю речових доказів.

Більшість розглянутих місцевими загальними судами справ про адміністративні правопорушення стосувалася випадків порушення порядку торгівлі піротехнічними засобами, і лише 4 справи стосовно порушення порядку використання піротехнічних засобів.

Мають місце випадки, коли в адміністративних протоколах не зазначалася частина ст. 195-6 КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушення.

Таким прикладом є протокол відносно особи 2, складений старшим інспектором ГОП Вільшанського РВУ МВС 27.12.2012 року, де відсутня вказівка на частину ст. 195-6 КУпАП.

Крім того в протоколі зазначено, що 27.12.2012 року біля смт. Вільшанка на автошляху смт. Вільшанка — смт. Голованівськ громадянин використовував піротехнічні вироби, кидаючи на проїжджу частину. Однак, не зазначено точний час, місце скоєного порушення, який конкретно піротехнічний засіб використовувався, які підзаконні нормативно-правові акти порушені, що регламентують порядок застосування піротехнічних засобів та які наслідки такого застосування для оточуючих.

Таку ж помилку допустив Вільшанський районний суд Кіровоградської області, при розгляді справи відносно особи 2, не зазначив частину статті вчиненого адміністративного правопорушення, звільнив особу від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП – за малозначністю правопорушення.

Інший приклад. У справі, яка надійшла із Знам’янського міськрайонного суду, протокол про адміністративне правопорушення та постанова суду від 07.05.2013 року містить вказівку на порушення особою 2 правових норм, а саме, що 02.04.2013 року, близько 22.00 год. громадянин особа 3, перебуваючи на міській площі м. Знам’янка, поблизу міського палацу культури, використав побутовий піротехнічний виріб шумового ефекту, чим порушив порядок використання побутових піротехнічних засобів, що регламентується наказом МВС України від 23.12.2003 року № 1649 «Про тимчасові правила обігу в Україні побутових піротехнічних виробів», а саме розділ 8 пункт 2 абзацу 6, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 195-6 ч.1 КУпАП. В протоколі та постанові не зазначені негативні наслідки такого застосування для оточуючих, але суд пославшись, що порушення має незначний характер, тяжких наслідків від діянь правопорушника не настало — звільнив особу від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

З аналізу справ про адміністративні правопорушення вбачається, що існує проблема в правильності і конкретності викладення суті адміністративного правопорушення. Особи, які уповноважені на складання протоколів про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, незважаючи на конструкцію складу правопорушення у сфері обігу піротехнічних засобів, об’ємність об’єктивної сторони виявлених правопорушень, використовують готові бланки протоколів про адміністративні правопорушення, у яких дуже мало відведено місця для опису події правопорушення. Вказаний недолік не дає можливості з достатньою повнотою виписати обставини правопорушення.

Уповноважені на складання протоколів особи не завжди правильно вказують спеціальні норми, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.

Взагалі, вивченням справ встановлено, що більшість складених протоколів стосувалися випадків порушення порядку торгівлі піротехнічними засобами. Крім того, в більшості випадків обставини справи сформульовані одним реченням.

Так, в протоколі, складеному 01.01.2013 року дільничним Маловисківського РВ УМВС, вказано, що 29.12.2012 року, близько 10.00 години в смт. Смоліно на міському ринку громадянин особа 4 здійснював незаконний продаж піротехнічних засобів, без посилання на пункт «Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів», який порушено. Це ж вказане і в постанові Маловисківського районного суду від 10.04.2013 року. Справа закрита в зв’язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Незважаючи, що до протоколу долучено протокол вилучення піротехнічних засобів з конкретними найменуванням, будь-якого рішення з цього приводу не прийнято. Тобто, враховуючи, що санкція статті передбачає обов’язкову конфіскацію піротехнічних засобів, — не вирішено долю речових доказів.

Таким чином, враховуючи наведену вище класифікацію піротехнічних засобів можна зазначити, що діяльність, пов’язана із виробництвом, торгівлею та перевезенням піротехнічних засобів, повинна відбуватися виключно у суворій відповідності із чинними стандартами та правилами поводження із піротехнічними засобами певного класу.

Так, наприклад, під час перевезення піротехнічних засобів IV класу небезпеки необхідно керуватися не тільки загальними правилами перевезення вантажів, але й Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Необхідно звертати увагу на те, що піротехнічні засоби спеціального призначення (класу небезпеки ІV) для реалізації населенню заборонені та реалізуються виробниками тільки юридичним особам, які мають дозволи органів внутрішніх справ на право функціонування піротехнічних майстерень.

Тобто, слід враховувати, що ст. 195-6 КУпАП, є бланкетною (відсилочною). В разі складання протоколу, в зв’язку з порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі піротехнічними засобами, — необхідно зазначати пункт, статті конкретних нормативно-правових актів (стандартів та правил поводження із піротехнічними засобами певного класу) положення яких порушенні суб’єктом правопорушення.

Слід зазначити, що у випадку застосування футбольними глядачами піротехнічних засобів під час проведення масових спортивних заходів в протоколах крім того слід зазначати наслідки такого застосування для оточуючих.

Непоодинокими були випадки, коли в справах про адміністративні правопорушення, незважаючи на прийняття судом рішення про конфіскацію піротехнічних засобів, — відсутні матеріали про направлення його для виконання до відділів ДВС районних управлінь юстиції, які уповноважені на їх виконання.

Так, у справі про адміністративне правопорушення стосовно Н., яка порушила порядок торгівлі піротехнічними засобами, постанова Новомиргородського районного суду від 27.12.2012 року, в частині конфіскації піротехнічних засобів, — направлена на виконання лише начальнику Новомиргородського РВ УМВС.

Мають місце порушення вимог Інструкції про порядок зберігання речових доказів, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.02.2012 року, яка поширюється також на справи про адміністративні правопорушення).

Так, в Олександрівському районному суді, незважаючи на відсутність умов для зберігання 03.01.2013 року від начальника РВ УМВС, разом з матеріалами прийнято піротехнічні вироби в кількості 4793 шт..

Незважаючи на прийняття 18.01.2013 року рішення судом про конфіскацію піротехнічних засобів, постанова до відділу ДВС для виконання, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не направлялася. Крім того, в постанові не зазначено конкретний перелік піротехнічних засобів.

Цим же судом, у цій же справі, 06.02.2013 року прийнята постанова про знищення піротехнічних засобів в кількості 4793 шт..

19.02.2013 року працівниками канцелярії, не зважаючи на відсутність умов та спеціальної підготовки, піротехнічні засоби в кількості 4793 шт. знищені шляхом їх занурення у чан з водою та виливання змісту у сміттєвий бак.

У деяких перевірених справах вказаної категорії також були виявлені факти, коли у протоколах відсутні дані про вручення копії протоколу суб’єкту правопорушення. Більш того, у декількох випадках мали місце, коли протокол про адміністративне правопорушення не був підписаний суб’єктом правопорушення, і не було даних, що такий протокол взагалі пред’являвся особі, відносно якої він був складений.

Наприклад, протокол від 02 квітня 2013 року, який міститься у справі, що надійшла із Знам’янського районного суду Кіровоградської області не підписаний правопорушником особою 5 і в ньому відсутні дані про вручення йому копії протоколу. Натомість, у ньому зазначено, що заяв та клопотань не надходило, а пояснення долучено на окремому аркуші.

Вказане свідчать, що за наявності суттєвих недоліків в складених протоколах, суди не використовують можливість повернення справ органу внутрішніх справ для належного оформлення, що відповідає правовим позиціям, які викладені в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.05.1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією» та у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів».

Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що судді місцевих судів Кіровоградської області в основному дотримуються вимог закону при винесенні постанов по справам про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 195-6 КУпАП

Разом з тим, необхідно звернути увагу на зазначені проблемні питання, приділяти їм увагу в подальшому та не допускати вказаних порушень.

За результатами даного узагальнення можливо зробити висновок, що механізм реалізації норм, якими на рівні адміністративної юрисдикції охороняються правовідносини сфері обігу піротехнічних засобів перебуває на досить низькому рівні, оскільки більшість порушень залишаються не виявленими і мають місце лише поодинокі випадки фіксації таких правопорушень, про що свідчать статистичні дані.

З метою зменшення кількості порушень громадянами правил поводження з піротехнічними засобами необхідно за допомогою засобів масової інформації підвищувати правову культуру населення щодо умов використання піротехнічних засобів, поширювати відомості про правила користування піротехнічними засобами, наводити можливі наслідки недотримання зазначених правил, посилити заходи охорони під час проведення масових спортивних заходів та ін.

На підставі викладеного, пропоную:

Дане узагальнення обговорити на нараді суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду.

Направити узагальнення районним та міськрайонним судам області для вивчення і обговорення.

Дане узагальнення помістити на сайті апеляційного суду області для ознайомлення суддів та помічників місцевих суддів, а також прокурорів, адвокатів та інших зацікавлених осіб.

Дане узагальнення направити УМВС України в Кіровоградській області для вивчення та врахування в роботі органами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за які, передбачена ст.. 195-6 КУпАП.

Узагальнення надіслати до Верховного Суду України.

Судова палата у кримінальних справах

Апеляційного суду Кіровоградської області

суддя Апеляційного суду

  • 1 !
  • 2 @
  • 3 #
  • 4 $
  • 5 %
  • 6 ^
  • 7 &
  • 8 *
  • 9 (
  • 0 )
  • — _
  • = +
  • tab
  • q
  • w
  • e
  • r
  • t
  • y
  • u
  • i
  • o
  • p
  • [
  • ]
  • \ |
  • caps lock
  • a
  • s
  • d
  • f
  • g
  • h
  • j
  • k
  • l
  • ; :
  • ‘ «
  • Enter
  • shift
  • z
  • x
  • c
  • v
  • b
  • n
  • m
  • ,
  • .
  • / ?
  • shift
  • Очистити
  • Укр
  • Сховати
    • 1 !
    • 2 «
    • 3 №
    • 4 ;
    • 5 %
    • 6 :
    • 7 ?
    • 8 *
    • 9 (
    • 0 )
    • — _
    • = +
    • tab
    • й
    • ц
    • у
    • к
    • е
    • н
    • г
    • ш
    • щ
    • з
    • х
    • ї
    • / \
    • caps lock
    • ф
    • і
    • в
    • а
    • п
    • р
    • о
    • л
    • д
    • ж
    • є
    • Enter
    • shift
    • я
    • ч
    • с
    • м
    • и
    • т
    • ь
    • б
    • ю
    • . ,
    • shift
    • Очистити
    • Eng
    • Сховати